Дифтерія - боротьба триває

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується запаленням слизової оболонки рото- й носоглотки, а також ураженням серцево-судинної, нервової системи і нирок.1

Як давно відомо про дифтерію і які відкриття було зроблено?

  • Дифтерія була вперше описана Гіппократом у п'ятому столітті до нашої ери.
  • Дифтерійна бактерія була вперше ідентифікована в 1880-х роках Ф. Лоффлером.
  • У 1890-х роках був розроблений антитоксин проти дифтерії.
  • Розробка першої вакцини проти дифтерійного токсоїда відбулася в 1920-х р.
  • Подальше широке використання вакцини призвело до різкого зниження захворюваності на дифтерію в усьому світі.2

Навіщо проводити вакцинацію від дифтерії, якщо нею вже не хворіють?

  • Дифтерія колись була основною причиною хвороб і смерті серед дітей.

    У 1921 р. тільки в Сполучених Штатах Америки було зареєстровано 206 000 випадків дифтерії, в результаті чого 15 520 осіб померли.

  • Починаючи з 1920-х років, захворюваність на дифтерію швидко знижувалася через широке використання вакцин.
  • У 2016 році країни повідомили про 7 100 випадків дифтерії до Всесвітньої організації охорони здоров'я.
  • За останні 50 років смертність від дифтерії залишилася на колишньому рівні 5-10%, при цьому більш висока смертність (до 20%) серед осіб у віці до 5 років і старше 40 років.
  • Успішність захисту від дифтерії залежить від охоплення вакцинацією – чим воно вище, тим менше випадків захворювання реєструється.3

Епідемія дифтерії в країнах пострадянського простору: На початку 90-х років після розпаду Радянського Союзу охоплення щепленнями проти дифтерії значно знизилося, що призвело до виникнення епідемії. Під час епідемії 1990-1997 років було зареєстровано 157 000 випадків захворювання і 5 000 смертей.2

Спалах дифтерії в країнах СНД (1991-96 рр.)4

Адаптовано з Charles R. et al., Emerging Infectious Diseases, 1998, vol.4, №4: 539-550

Яким чином можна заразитися дифтерією?

Corynebacteria diphtheriaе
  • Захворювання спричиняє бактерія дифтерії (Corynebacteria diphtheriaе), яка виробляє екзотоксин. Бактерія стійка до впливу різних чинників у зовнішньому середовищі і може зберігати активність до 15 діб.

  • Інкубаційний період захворювання становить від 3 до 10 днів.
  • Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, які виділяють токсигенні штами збудника.
  • Дифтерія передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему людини, вона виробляє токсин, що блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають важкі функціональні і структурні зміни, іноді несумісні з життям.

Як проявляється захворювання і чим воно небезпечне?

Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсичності або обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань і приєднання вторинних інфекцій.

Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли в горлі утворюються нальоти у вигляді плівок, які можуть ускладнювати дихання і ковтання.5

Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:

  • біль в горлі;
  • підвищена температура, лихоманка;
  • набряк слизової оболонки ротоглотки;
  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
  • набряк шиї;
  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Виділяють різні форми захворювання

 

Дифтерія носа: серозно-геморагічні, гнійні або гнійно-геморагічні виділення з носа, незначне поширення фібринозних плівок (в основному перетинка носа); загальні симптоми проявляються рідко.

Дифтерія глотки: поширена форма, яка проявляється неприємним запахом з рота, болем в горлі, утрудненим ковтанням, слинотечею, збільшеними болісними регіональними лімфатичними вузлами, у важких випадках спостерігається масивний набряк м'яких тканин шиї.

Дифтерія гортані і трахеї: виникає, як правило, в результаті поширення процесу зараження з глотки. Захворювання проявляється виникненням фібринозної плівки і набряком слизової оболонки, що викликає звуження просвіту дихальних шляхів. Симптомами цієї форми захворювання є: захриплість, афонія, дзвінкий «гавкаючий» кашель, задишка.

Дифтерія шкіри: це ранова інфекція, що виявляється у формі хронічної виразки, яка не загоюється, покрита брудно-сірим нальотом або заповнена некротичними масами, зрідка - симптоми системного дії токсину.

Дифтерія може вражати й інші органи: кон'юнктиву, вухо, піхву, пряму кишку.5

Ускладнення, які викликає дифтерія

 

Дифтерійний токсин також може потрапити в кров. До дії токсину чутливі майже всі органи, але найбільш уразливі: серце, нирки, надниркові залози, нервова система. У результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що призводить до їх загибелі. Ускладнення від дифтерії можуть включати:

  • блокування дихальних шляхів;
  • інфекційно-токсичний шок, ушкодження серцевого м'яза (міокардит);
  • ураження нервової системи;
  • токсичний нефроз;
  • легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).5

Наразі 10% хворих помирають через ускладнення дифтерії, пов'язані з токсином, який виділяє бактерія3

 

Ураження серцевого м'яза (міокардит)
Ураження нирок (токсичний нефроз)
Ураження нервових стовбурів з розвитком паралічів
Інфекційно-токсичний шок

На основі чого ставиться діагноз дифтерія?

Крім симптомів захворювання існують кілька лабораторних методів для підтвердження діагнозу.

Для встановлення діагнозу необхідно виділити бактерію Corynebacterium diphtheriae на поживні середовища. Діагностичне тестування вимагає отримання зразків з носа і горла пацієнта. Визначення наявності дифтерійного токсину також може служити для підтвердження діагнозу, яке здійснюється шляхом тестування в спеціалізованих лабораторіях.

Щоб оцінити ступінь захворювання і залучення інших систем органів, можуть бути виконані додаткові аналізи крові, візуалізаційні дослідження (КТ шиї) і ЕКГ (електрокардіограма).2

Посів на поживні середовища
Огляд мазка в мікроскопі
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

Чи лікується дифтерія і як не допустити розвитку хвороби?

  • Основи лікування дифтерії включають антитоксичну сироватку, антибіотики і підтримуючий догляд. Якщо у пацієнта є підозра на дифтерію, лікування (антибіотики і сироватка) слід починати якомога раніше, щоб збільшити шанси на успішний результат. Пацієнти повинні перебувати в ізоляції, щоб запобігти передачі захворювання іншим людям.2

Найбільш ефективний спосіб попередити розвиток захворювання – вакцинація

Тільки вакцинація здатна запобігти дифтерії: 99% людей, що мають щеплення - не захворіють. У цілому імунізація, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 млн смертей у світі щорічно, а ще 1 500 000 людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться.

Вакцини, що містять дифтерійний анатоксин використовуються з 1920-х років. У 1940-х роках дифтерійний, правцевий анатоксини і коклюшні антигени були об'єднані в вакцину проти дифтерії, правця та кашлюку (АКДП), яка зараз широко використовується у всьому світі.6

График введения вакцинации против дифтерии в Украине

*АаКДП - комбінована вакцина для профілактики кашлюку (ацелюлярний компонент), дифтерії, правця 
АКДП - комбінована вакцина для профілактики кашлюку (цільноклітинна), дифтерії, правця

АДП - комбінована вакцина для профілактики дифтерії та правця 

АДП-М - комбінована вакцина для профілактики дифтерії та правця з зменшеним вмістом антигенів

Які побічні ефекти пов'язані з вакциною проти дифтерії?

  • Дифтерійний анатоксин – одна з найбільш безпечних вакцин.
  • Тяжкі алергічні реакції (анафілактичний шок) на цю вакцину не описані.
  • У 10-50% випадків зустрічаються місцеві реакції (почервоніння, набряк, болючість), які в 1-2% випадків можуть бути значними при введенні додаткових доз у складі АаКДП-вакцин.6

Чи є протипоказання до вакцинації проти дифтерії?

Перелік протипоказань до проведення вакцинації проти дифтерії невеликий. За світовими стандартами він не включає легкі застуди з температурою до 38,5°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції:

  • гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С (вакцинацію проводять після одужання);
  • серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини або відома алергічна реакція на один з компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

Вагітні та жінки, які годують груддю, можуть зробити щеплення від дифтерії вакциною АаКДП-М або АДП-М.8


Розрахуйте персональний календар щеплень Вашої дитини! На нашому сайті це можна зробити легко і швидко, навіть якщо деякі щеплення були виконанню «невчасно».

Розрахувати мій календар щеплень

Джерела